К содержимому.

адвокати Ющенка про корупцію в судах

Стенограма прес-конференції відомих адвокатів О.Рєзнікова та С.Власенко 30.11.2005 Сергій ВЛАСЕНКО: Добрий день, шановні панове журналісти. Перш за все, я хотів би від свого імені і від імені Олексія подякувати всім, хто знайшов сьогодні час і прийшов сюди в Інтерфакс на нашу прес-конференцію.

І хотів би зазначити, що, напевне, сьогодні ми хвилюємося трошки більше, ніж завжди, оскільки, напевно, вперше в своїй професійній діяльності ми виступаємо на прес-конференції не як представники когось, а просто від свого імені – як Сергій Власенко і Олексій Рєзніков. І це, напевно, накладає певний відбиток на те, що ми хочемо сказати і на наш внутрішній стан. Я би хотів сказати, що рік тому, коли ми прийшли до передвиборчого штабу тоді ще кандидата в Президенти України Віктора Андрійовича Ющенка, напевно, одним із головних рушійних мотивів, чому ми прийшли в цей штаб і запропонували свою допомогу і свою роботу, було те, що, напевно, ми розуміли, що у випадку перемоги іншого кандидата ми просто втратимо право на професію, на професію адвоката, на професію юриста, оскільки, на наш погляд, така професія була б повністю знівельована. І вона була б нікому непотрібна.

Ми сподівалися на те, що судова система відреагує на рішення верховного суду від 3 грудня, почне – я не знаю, таке вже, напевно, затаскане модне слово «самоочищатися» – почне приймати справедливі рішення. Звичайно, ми не є якимись романтиками в рожевих окулярах, ми розуміємо, що це неможливо було б з один день. Однак, той рік, який пройшов, дає нам можливість говорити про те, що, нажаль, судова система України жодним чином не перетерпіла змін, і, нажаль, ситуація, яка склалася в судовій системі України, з кожним днем стає все гіршою і гіршою. Ми говорили про це на всіх прес-конференціях, в яких ми приймали участь.

Ми говорили тоді, як адвокати, представляючи інтереси клієнтів. На сьогоднішній день ми говоримо про це як фахівці, які працюють в судах, які представляють інтереси клієнтів в судах. Ви всі знаєте, які судові рішення, з яких резонансних справ вони приймалися, яким чином вони приймалися. Що суди почали виносити рішення без участі сторін, нікого не запрошуючи в цю справу, що суди підписують вже готові рішення – ті, які в них заздалегідь приготовлені, і, таким чином, судова процедура все більше і більше перетворюється на фарс. Ми би хотіли зазначити і одразу відкинути звинувачення нас про те, що ми звинувачуємо огульно і голослівно всю судову систему – це абсолютно неправильно. Серед суддів є абсолютно порядні, нормальні, кваліфіковані люди. Таких суддів є достатня кількість, але, нажаль, вони змушені працювати в тих умовах, в яких їх поставила система. Система, на чолі якої, станом на сьогоднішній день, стоять голова Верховного суду України і голова Вищого Господарського суду України. Ми не можемо зараз говорити про новосформовану гілку судочинства – таку, як адміністративні суди, оскільки лише з 1-го вересня – ви всі знаєте – почав працювати Вищій Адміністративний суд.

На наш погляд, – нинішні керівники судової гілки влади зробили недостатньо для того, щоб в Україні була створена незалежна судова гілка влади. Ми також абсолютно обурені і тим, що з урахуванням усіх цих «досягнень» ці керівники продовжують залишатися на своїх посадах, навіть, не зважаючи на ті гучні корупційні скандали, які мають місце останнім часом. Можна абсолютно по-різному ставитися до статті пана Кармазина, але, напевно, це був перший – а чи не єдиний випадок, коли компромат так званий був підтверджений хоча б якимись документами, які можна кваліфікувати в той чи інший спосіб, як докази. Нам абсолютно незрозуміло, чому такі інстанції, як Вища рада Юстиції, Генеральна прокуратура України, як Рада Суддів Господарських судів, як голова Верховного суду, який, до речі, має на це належні повноваження відповідно до закону «Про статус суддів» і закону «Про судоустрій України», не відреагували на цю інформацію. В інших ситуаціях Рада Суддів Господарських судів збирається за один день, виносить всілякі рішення. І це стає, принаймні, предметом якогось громадського обговорення. В даній же ситуації – ні Дмитро Микитович, ні будь-яка інституція не відреагувала на це питання. Це свідчить про єдине. Це свідчить про те, що, напевне, є що приховувати у цій ситуації. Останні події – судові події, в яких ми приймали участь, а також те, що – ви знаєте – що відбувся в суботу з'їзд адвокатів України – до речі, ми мали можливість поспілкуватися із нашими колегами, вони підтвердили, що випадки такі не поодинокі – примусив нас зробити певний крок, і ми зараз офіційно заявляємо про те, що адвокати Сергій Власенко і Олексій Рєзніков протягом місяця, починаючи від сьогоднішньої дати, не будуть приймати участь в жодному судовому засіданні. Я розумію, що це може бути розцінено, як – російською мовою є таке прислів'я: «Назло кондуктору купил билет и пошел пешком». Ні. Це не зовсім так. Той час, який в нас вивільниться від представництва інтересів в судах, ми присвятимо абсолютно конкретним речам. Перше – ми хочемо запропонувати вам – представникам засобів масової інформації спільний механізм, юридичний механізм суспільного контролю над так званими «звинуваченнями в корупції".

Єдина мета будь-якого політичного діяча, який заявляє про наявність у нього матеріалів про корупцію, – це донести цю інформацію до слухачів або глядачів. У нас є прохання до представників ЗМІ. Якщо вас запросили на таку прес-конференцію – ставте питання «Чим ви можете підтвердити ваші докази». І, таким чином, не допустивши пусті голословні звинувачення до тиражування – якщо політики будуть знати, що їх, напевно, гарні і ефективні, але абсолютно бездоказові заяви не попадуть у вуха виборів, напевно, оця робота представників ЗМІ призведе до того, що політики, нарешті, займуться конкретною справою. А не будуть займатися війною компроматів. Поряд із тим ми би просили представників засобів масової інформації скеровувати політиків на отримання юридичних заключень по тих документах і тих доказах, які вони планують пред'явити, як докази компроматів. Ми готові – адвокати Сергій Власенко і Олексій Рєзніков – виступати незалежними експертами в юридичній оцінці тих матеріалів, які той чи інший політик вважає компроматом.

А також ми закликаємо всіх, хто має таку інформацію і хоче її оприлюднити, але хоче перед тим отримати фахове заключення, звертатися до нас за телефоном: 459–10–22.

Якщо у Петра Олексійовича Порошенка є компромат на пана Турчинова, ми готові робити незалежну юридичну експертизу цих доказів. Якщо у пана Турчинова є компромат на пана Порошенка – ми готові виступати юридичними експертами цих документів і давати свою незалежну оцінку. І просимо вас – представників ЗМІ допомагати нам в цьому. Я думаю, що, знов-таки, не тільки Сергій Власенко і Олексій Рєзніков можуть виступати такими експертами – такими експертами можуть виступати будь-які юристи, в яких є авторитет. Яких знають. Які дорожать своїм ім'ям і які не будуть давати заздалегідь заангажованих заключень. Друге. За цей місяць, підчас якого ми не будемо приймати участь у судових засіданнях, ми готові підготувати і запропонувати Верховній Раді України ряд законопроектів, які радикально зреформують судову систему. Серед них ми будемо пропонувати такі принципи, як виборні судді. На сьогоднішній день ви всі знаєте, що судді у нас призначаються по життєво. І це – абсолютно відсутність будь-якого контролю зі сторони суспільства, і, в тому числі, і є одною із причин такої роботи судової системи, яка на сьогоднішній день у нас є. також ми підготуємо і подамо верховній раді України законопроект щодо створення єдиного реєстру судових рішень в Україні, що надасть можливість уникнути появи будь-яких так званих «лівих» судових рішень, які сьогодні робляться заднім числом. Також ми вважаємо, що одним із механізмів, який допоможе суду стати незалежним – це є механізм випадкового розподілу судових справ. Тобто, ми зараз всі знаємо, що справи в суди попадають – вони попадають до конкретного судді, або голова суду впливає на вибір суддів при розгляді тої чи іншої справи. До речі, це є також механізмом впливу на інших – на так званих «неугодних» суддів, тобто, коли суддя отримує будь-які дріб'язкові справи, отримає їх значну кількість і займається ними, у той час як інший суддя має в кілька разів справ менше. На наш погляд, в тій ситуації, в якій зараз знаходиться Україна – в ситуації передвиборчій – одним із наріжних каменів незалежності правосуддя є допуск засобів масової інформації до висвітлення судових справ. Ви знаєте, що по справі «1+1» суддя, спираючись лише на формальну ознаку, на формальну підставу, просто не допустив представників ЗМІ до висвітлення цієї справи, яка, на мій погляд, абсолютно беззаперечно цікава і представникам ЗМІ і громадськості. Нами підготовлено проект щодо внесення змін до цивільного процесуального кодексу, господарського процесуального кодексу і кодексу адміністративного судочинства. Згідно з цим законопроектом, суддя буде зобов'язаний допускати представників ЗМІ до висвітлення судового процесу у випадку, якщо хоча би один представник однієї із сторін підтримає або заявить таке клопотання. Таким чином, це надасть можливість представникам ЗМІ приймати участь практично в усіх резонансних справах і висвітлювати їх, як то кажуть, із середини. Ми вважаємо, що в даному випадку принцип гласності є одним із основних. Тим більше, наскільки нам відомо, повертаючись до голови Верховного суду і голови Вищого господарського суду – вони обидва збираються йти в політику. І це, до речі, нас теж дуже бентежить. Є не поодинокі заяви в засобах масової інформації про те, що і Василь Тимофійович Маляренко, і Дмитро Микитович Притика будуть включені в певні списки політичних партій.

Тому ми би звернулися, ми би звернулися із закликом до Дмитра Микитовича Притики в даній ситуації і до Василя Тимофійовича Маляренко у випадку, якщо вони таке рішення приймуть, добровільно подати заяви про відставку із займаних посад.

Що стосується заяв пана Кармазина, знову-таки, за цей місяць, який ми не будемо представляти інтересів клієнтів в суді, в нас підготовлені і ми скеруємо всім членам Вищої ради Юстиції листи із вимогою ініціювання проведення перевірки фактів, викладених у заявах народного депутата Кармазина щодо корупційних діянь голови вищого господарського суду, і за результатами перевірки прийняття Вищою радою Юстиції всіх необхідних рішень і заходів. Ми не говоримо про те, що всі ці звинувачення повинні бути підтверджені Вищою радою юстиції. Ми говоримо про те, що суспільство повинно знати: пролунали публічні звинувачення, підтверджені документами. Реакції з боку голови вищого господарського суду не було ніякої. При цьому він залишається і обіймає займану посаду. Для цивілізованого суспільства це абсолютно ненормально. В будь-якій цивілізованій країні після таких звинувачень посадова особа – будь-яка – або подає у відставку на наступний день, або звертається до відповідного суду на наступний день. І при цьому публічно доводить свою позицію. В нашому випадку не пройшло ні одного, ні другого, ні третього. Ми також звертаємося до керівників усіх засобів масової інформації – як друкованих, так і електронних – із проханням і пропозицією про створення постійно діючих робочої групи з вирішення і координації усіх тих питань, про які я говорив раніше. І щодо висвітлення питань так званої «війни компроматів» і щодо висвітлення найбільш резонансних судових справ. Ми готові працювати в такій групі на постійній основі, надаючи їй юридичні, фахові консультації з питань діяльності такої групи. Ми вважаємо, що тільки разом з вами ми зможемо щось в цій країні змінити, в тому числі і в першу чергу, в судовій гілці влади. Ми говоримо про це не тому, що ми стикаємося з цим кожен день, тому що нам це болить. Тому що сьогодні це вже дійшло до такої межі, що, на наш погляд, в подальшому воно розвиватися таким чином не може. Тому ми вважаємо, що протягом цього місяця ми здійснимо всі ці абсолютно конкретні речі, про які ми говорили, і готові будемо прозвітувати вам не пізніше ніж через місяць про результати нашої роботи підчас мораторію на здійснення адвокатської діяльності.

Олексій РЄЗНІКОВ: Ще раз добрий день. Додатково, можливо, спробую пояснити те, що вже проголосив Сергій. Я побачив посмішку на обличчі одного з колег присутніх в залі, коли ми сказали про мораторій. Дійсно, приклад про кондуктора і квиток – він сам собою напрошується. Багато з вас з нами спілкується вже більше ніж півроку, і ми ніколи не ухилялися від того, щоб давати вам певні пояснення, роз'яснення. Я думаю, що досвід говорить нашого з вами спілкування, що ми намагаємося перекласти, скажімо, складні юридичні сентенції на доступну мову для вас – для журналістів для того, щоб ви могли їх відповідно далі вводити в ефір, скажімо так. І ніколи не відмовляємо вам в коментарях, навіть, по не по тих справах, які ми ведемо безпосередньо. Ні для кого не секрет, що в нас досить успішна кар'єра – професійна, мається на увазі, – і наш крок, дійсно, абсолютно свідомим. І він не є штучним. Це є не задумка, не піар-хід. Нам не потрібен піар. Ми дійсно на сьогоднішній день знаходимося у стані, коли, знаєте, терпець урвався. Ми бачимо серйозну загрозу нашій професії. Але, крім того, ми бачимо серйозну загрозу і вашій незалежності так само. На сьогоднішній день кожен з вас або виконуючи свої професійні обов'язки, або як просто звичайна людина має шанс попасти до суду. Чи то звернутися за захистом своїх порушених прав, чи це ДТП, чи це побутовий конфлікт з сусідами, чи, не дай Боже, якась кримінальна ситуація. І ми сьогодні вам, як фахівці, абсолютно відверто, свідомо говоримо, що у вас шанси на справедливий судовий розгляд вашої конкретної справи досить низькі. Особливо, якщо з іншого боку буде сторона, яка має підхід до судді, до керівника суду, або має більше грошей. Існує стереотип, що адвокати не повинні сваритися з суддями. Існує стереотип, що адвокати залежать від суддів. Адвокати повинні дружити з суддями. Тому що клієнти приходять нові, а стосунки з суддями мають зберігатися. Так от, наш крок для нас дійсно дуже важливий. Тому що ми про це публічно заявляємо. І ми не боїмося того, що з сьогоднішнього дня, після цієї прес-конференції багато суддів від нас відвернуться, і ми не будемо мати шансів в суді доводити свою позицію. Ми не хочемо такого правосуддя. Така позиція і наших колег. Ми не хочемо, щоб існував стереотип, що адвокат – це звичайний посередник передачі хабара, а не люди, які фахово і професійно зможуть кожного із вас – присутніх тут в залі, ваших родичів і друзів захистити в суді. На сьогоднішній день, нажаль, судова система не почала розвиватися в кращу сторону, а тенденції, які відбуваються – ми вам це професійно заявляємо, оскільки кожен день буваємо в судах – вона котиться вниз. Ми мали розмови із суддями в межах юридичних громадських організацій, які прагнуть змін, але вони нічого не можуть зробити. Вони залежні від свого керівництва, вони залежні від того, що їх можуть не преміювати, вони залежні від того, може бути не подано подання про їх перехід на наступну посаду, вони залежні від того, що їх можуть позбавити можливості отримати житло. І так далі, і так далі, і так далі. Багато людей хочуть щось змінити. Але нема кому почати ці зміни робити насправді. Багато сьогодні іде розмов і звучать гасла про судові реформи. У тому числі з уст перших осіб судової системи. Але, як кажуть: «Віз і нині там». Для нас це дуже важливий і серйозний крок. І ми розуміємо, що ми самі вдвох нічого не змінимо. І нам потрібна ваша допомога. В першу чергу. Якщо ви готові не заради тільки смажених фактів публікувати будь-які обвинувачення. От, на сьогоднішній день проблема боротьби з корупцією полягає в тому, що нівельоване взагалі поняття цього зла. Країна звикла до того, що існує в нашій країні корупція. Одні звикли давати, другі звикли приймати, чи отримувати. Якщо хтось виходе і звинувачує когось в корупції – це не потрібні бути роздруківки із Інтернету. Це потрібні бути конкретні факти. Тому що на сьогоднішній день політтехнології, піар-технології будуть використовувати так званий «брудний піар» чи то війну компроматів під гаслом боротьби з корупцією. Ми закликаємо вас – фактично, це йде мова про створення, можливо, якогось руху «Разом за незалежний суд». Разом з вами. Ми вважаємо, що юридична спільнота і журналістська спільнота можуть бути якраз на вершині, скажімо, боротьби – реальної боротьби – спокійної, фахової, експертної. Не популістських якихось висловлювань, не популістських закликів, а реальної конкретної кропіткої роботи. Ще раз повторюю: ми вважаємо, що судді – ті, хто не чистий на руку – реально бояться саме вас. Вас – журналістів. І тому вас не допускають в судові процеси, тому не допускають для висвітлення судових процесів. Як тільки камери знаходяться в судовій залі – повірте нам на слово – судді інакше ведуть процес. І тоді в сторін в цьому судовому процесі є шанс, дійсно, мати змагальний процес. І є шанс отримати справедливе судове рішення. Нам потрібна ваша допомога. Нам і країні, в тому числі. Тому ми і ставимо конкретні пропозиції. Ми будемо вимагати від народних депутатів, щоб вони оперативно, не чекаючи загальної концепції в судовій реформі, внесли зміни в закони, які можуть перешкодити приймати участь будь-кому з вас приймати участь в висвітленні судових процесів. Це один із кроків. Він все не вирішує. Але це важливий крок. Давайте не забувати – для всіх відомо ще зі шкільної лави – що в нас існують три гілки влади: виконавча, законодавча і судова. Так от, елементи контролю двох гілок – виконавчої і законодавчої у нас в країні є. Це вибори. Ми з вами можемо вибирати, і ми вибираємо парламент – законодавчу владу. Ми з вами, фактично, вибираючи Президента, маємо, принаймні, можливість впливати на формування виконавчої влади. В разі проведення політ реформи, знову ж таки, виконавча влада буде формуватися за рахунок, точніше, в надрах парламенту. Але ми з вами ніяким чином не маємо доступу для формування судової гілки влади. Вони для вас, і для нас з вами – для нашого з вами суспільства – поза межами будь-якого контролю. Тому ми вважаємо, що, як в більшості цивілізованих країн, суддів потрібно обирати. І кожен із вас повинен прийти на виборчу дільницю і проголосувати – чи громадянин Х може бути суддею. І через 5 років після того, як він попрацював суддею, його треба переобирати. І кожен із вас, знову ж таки, має можливість прийти на виборчу дільницю і сказати: «Я довіряю цьому судді. Це дійсно Їх честь». І це слово має бути – «Ваша честь» обуслювлюватися і проголошуватися з дійсною пошаною кожному із нас з вами. Інакше у нас з вами шансів в подальшому жити в демократичному суспільстві немає. І не все залежить тільки від депутатів. І не все залежить тільки від Президента. Багато чого залежить і від нас з вами. Ми готові відповідати на ваші запитання. – В мене два запитання. Перше запитання стосується вашої тези щодо громадського контролю і заключення експертів. Чи не боїтеся ви, що, навіть, якщо це буде втілено в життя, то з'являться експерти, які будуть проплачені, які будуть давати заключення на абсолютно безпідставні звинувачення. І друге питання щодо ваших законопроектів. Чи є у вас, так би мовити, якесь парламентське лобі, до якого зверталися з пропозицією, щоб таки поставити цей законопроект на обговорення в раді? Дякую.

Сергій ВЛАСЕНКО: Я почну з другого. Так, у нас є дружні контакти з депутатами Верховної ради. І ці законопроекти будуть зареєстровані. Це друге. Що стосується першого питання – ви знаєеи, то я можу вам відверто сказати – це може звучати дещо пафосно, але юридична професія дуже сильно залежить від репутації. І повірте мені, що після другого або після третього такого заключення ви будете розуміти, що такий-то юрист або така-то юридична компанія є або нефахована, або політично заангажована. І ви самі не будете на неї реагувати. Це абсолютно зрозуміло, і це абсолютно визначиться через дуже короткий проміжок часу.

Олексій РЄЗНІКОВ: А стосовно лобіювання, можливості лобіювання законопроектів хочу ще додати, що в нас є можливості спілкуватися з депутатів різних фракцій, різного політичного забарвлення. Ми користуємося, ну, скажімо так, певним авторитетом серед депутатів різних політичних сил в незалежності від їх кольору. І ми сподіваємося на те, що вони нас підтримають. – Скажіть, будь ласка, яка ситуація у вашій боротьбі стосовно Нікопольського заводу феросплавів? Як ставиться ваш клієнт пан Пінчук до того, що ви на місяць припините захист його інтересів?

Сергій ВЛАСЕНКО: Ну, по-перше, я б не хотів коментувати сьогодні конкретні справи, оскільки, напевно, тема цієї конференції не стосується конкретних справ. Це перше. Друге. Що стосується позиції нашого клієнта по місячному мораторію представництва в суді його інтересів – ми довели нашу позицію до клієнта, і він з нею погодився.

– Нині політична ситуація в країні є доволі складною. З одного боку – є два прокурори, з другого боку – почалася виборча компанія. Отже, чи вихід ваш на цю прес-конференцію – це є чиста випадковість, чи це є якимось чином пов'язано з цією – назвемо – аномальною ситуацією політичною, яка є в країні? Це перше запитання. Друге запитання – ви тут згадали про написані рішення, вже готові написані рішення. Чи ті рішення пишуться в рамках судової системи, чи поза рамками судової системи? І чи до написаних рішень ви відносите справу конфлікту з Пінчуком?

Олексій РЄЗНІКОВ: Тоді я, з вашого дозволу, з другого питання, так само, почну відповідь. Коли ми наводили приклади написаних заздалегідь рішень, ми, якраз, вважаємо, що вони написані в позасудовому порядку. В нас вже є приклади, і ми про це вже публічно повідомляли, коли в 10-ти судах України в різних містах з'являлися рішення стосовно однієї справи, які мали не тільки однаковий текст, а, навіть, однакові орфографічні помилки. Тобто це свідчить…

Сергій ВЛАСЕНКО: І ці рішення приймалися згідно, як написано, знаєте? Дата прийняття рішення. Так от, там розбіжність була в два роки. Тобто, одне рішення було 2002 року, а останнє із тих десяти – 2004 року. А так, як написані під копірку. На одній машинці.

Олексій РЄЗНІКОВ: Тобто, з однієї дискети, яка возилася, скоріше всього, по Україні роздруковувалися ці рішення. Тобто, судді, які їх підписували – вони вчиняли злочин, на наш погляд. Тому що вони не приймали самостійно цих рішень. Про це публічно ми повідомляли. Це стосовно подвійних рішень. І про це говоримо не тільки ми, а, нажаль, наші колеги. Повторюю, у суботу був з'їзд поспілкуватися з колегами – вони всі в шоці. А чому – відповідаючи на перше запитання – напевно, можна сказати про те, що це співпало. Оце, знову ж таки, підтвердження того, що в Україні на сьогоднішній день відбувається. Просто пройшов рік, і за рік вже реально можна було оцінити, чи дочекалися ми тих змін, заради яких ми виступали у Верховному суді. Давайте не забувати – ще раз – ми в Верховному Суді рік назад виступали не тільки представляючи безпосередньо де-юре кандидата в Президента, а представляючи де-факто себе, як громадян України і тих людей, які стояли в момент на майданах України. І, до речі, представляючи навіть тих людей, які підтримували іншого кандидата. Тому що вони так само прагнули мати можливість чесно і вільно обирати. – А Зінченко-таки був…

Олексій РЄЗНІКОВ: Знову ж таки приклад. Досить гучна була прес-конференція. Якщо не помиляюсь, напевно, в цьому залі. І, напевне, більше було представників засобів масової інформації. Звучали досить гучні обвинувачення. Але на сьогоднішній день ми з вами – як громадськість не отримали жодного підтвердження, що ці факти мали місце. І не тому, що хтось буде закидати, що правоохоронні органи не провели достойної перевірки. Перевірка, до речі, починалася підчас керування генеральною прокуратурою паном Пискуном. Але якщо дійсно в пана Зінченка були справжні докази, я думаю, кожен з вас мав би їх копії на руках. Мені просто цікаво, чи хтось має копії дійсно документів, які підтверджують факти корупції? Ні! Тому ми ще раз говоримо – Олександр Олексійовичу, будь ласка, якщо ви маєте докази – дайте їх нам. І ми незалежно і фахово дамо цьому оцінку і зможемо прокоментувати кожному із вас. Я думаю, обвинувачувати нас в тому, що ми є заангажовані, ніхто не зможе. Ми фахово, незалежно представляли інтереси клієнта в Верховному суді по виборах, і після того протягом року ми представляємо інших клієнтів, які були, ну, вважається, як в опозиції до сучасної влади. тобто, ми дійсно здійснювали справжню адвокатську діяльність.

Сергій ВЛАСЕНКО: А що стосується останньої репліки щодо конкретної справи – я би зазначив наступне. Ми, якраз, і пропонуємо, щоб не було в нас можливості здійснювати якісь інсинуації щодо цього питання. Припустимо, Олександр Олексійович Зінченко, проводячи прес-конференцію по нашій схемі повинен був би зробити наступне – «Ось, у мене є отакі докази. Один, два, три, чотири. Ось у мене є заключення такої-то юридичної фірми про те, що ці докази: перше, реальні, і по-друге, вони підтверджують ті факти, про які я говорю». І тоді громадськості і журналістам було б абсолютно зрозуміло про що ми говоримо. А зараз ми обговорюємо про те, чого ніхто не бачив. Я не знаю, чи справедливе рішення в справі «Зінченко-Третьяков». Я не знаю, якими документами обґрунтовував Олександр Олексійович Зінченко свої претензії. Я – як громадянин України – не знаю. І як юрист не знаю. І тому я не готовий зазначити чи коректне рішення в справі «Зінченко-Третьяков», чи воно некоректне. І ви не знаєте, я впевнений. І в цьому проблема основна. А не в тому – в якихось інших речах.

– Ви закликаєте засоби масової інформації відмовитися від трансляції заяв, які не підкріплені документами, експертними висновками. А чи відомо вам, що тут важко вам буде знайти партнерів серед ЗМІ, тому що ігнорування будь-яких заяв породжує масу чуток, і розмови будуть, знову ж таки, про утиски свободи слова і так далі.

Олексій РЄЗНІКОВ: Тому ми і закликаємо вас зробити так само важкий крок в своїй професії, як його робимо ми. І чітко розрізняти, де є утискання, як ви кажете, свободи слова, а де є звичайні брудні технології, де йде війна компроматів. Тому ми і пропонуємо створити спільну робочу групу. Ми готові потратити на це свій власний час. За власний рахунок. Без жодної копійки, яку нам хтось проплатить. І спільно з керівництвом ваших каналів, ваших Інтернет-видань, ваших газет відпрацювати механізм, який дозволить вам продовжувати працювати фахово. З одного боку – обов'язково висвітлювати всі події, які відбуваються, а з другого боку – видавати реальну чесну інформацію. Не забувайте, будь ласка, що існує інститут захисту порушеного права на правдиву інформацію. Є поняття позиву про захист честі і гідності, ділової репутації. І якщо людина, яка дає неправдиву інформацію, вона може бути відповідачем в суді, то засіб масової інформації, який розповсюджує цю інформацію, може спільно бути з ним відповідачем.

– З огляду на те, що ви сказали про корупцію і про відсутність змін у судах, як можна розцінювати рішення Верховного суду річної давнини – мається на увазі третій тур – як винятковий прояв чесності, суддівської чесності і демократії, чи як, все ж таки, корупцію?

Олексій РЄЗНІКОВ: От, як раз про це і йдеться мова, що ми вважаємо, що, нажаль, події, які відбувалися рік тому в Верховному суді – це є єдиний прецедент нам зрозумілий і відомий, коли дійсно судді Верховного суду – 20 чоловік цивільної палати, які знаходилися під очевидним тиском на той момент існуючої влади. І нам це було видно. І ми це розуміли. Вони не побоялися відслухати справу об'єктивно, повно і справедливо. І доказами цього є те, що в прямому ефірі кожен із вас або був там присутній або спостерігав на телеекрані, як відбувалися ті судові події. І, навіть, програвши сторона не висунула жодного звинувачення, що порушувалися їх права в суді. Кожен громадянин України мав можливість дати оцінку, чи було справедливим це рішення. Кожен із вас мав дати можливість оцінку, яка команда грала краще в цьому судовому процесі. І ми, якраз, сподівалися, що після того судового рішення – знакового – судді зможуть сприйняти те, як сигнал, що вони так само мають і зобов'язані, дійсно, відправляти правосуддя, розумієте? Про жодну корупцію в тому суді говорити неможна було. 20 чоловік неможливо купити. Сергій ВЛАСЕНКО: Але, я би хотів зазначити, до речі, і звернути вашу увагу на той факт, і подякувати ще раз всім працівникам ЗМІ – якби не було журналістів в залі судового засідання, якби не було прямої трансляції цього судового процесу – це би – я не скажу, що воно могло призвести до іншого рішення, однак сам процес міг би йти по іншому, і тому вам велике спасибі за те, що ви це висвітлювали. І, знову-таки, як зазначив Олексій: всі могли бачити, як це відбувалося. І це також вплинуло на суддів. Тому що, припустимо, по інших справах, по яких ми представляли інтереси клієнтів протягом цього року – повірте мені – не було того, що було у Верховному суді. Не було! Саме тому, що не було в залі судового засідання представників преси.

Олександр ІВАХНЮК, «Гравіс»: Скажіть, будь ласка, панове юристи. Вас не турбує той факт, що ви минулого року довели, що вибори були сфальсифіковані, а фальсифікатори гуляють на свободі. Ви можете якось оцінити ті докази, які ви наводили. Ну, от, вони юридично оформлені, їх же можна пред'явити, можна когось посадити. Оцініть, будь ласка, наскільки ті докази, які ви наводили минулого року, вони вбивчі зараз.

Сергій ВЛАСЕНКО: Слід зазначити, що стосується фальсифікації і порушень. До речі, тут є декілька міфів, про які треба говорити. Перше – якщо я не помиляюся, в четвер чи в п'ятницю на минулому тижні Віктор Володимирович Медведчук, виступаючи в Одесі, зазначив, що судове рішення від 3-го грудня жодним чином не торкалося питання фальсифікацій. Але я хотів би нагадати шановному Віктору Володимировичу, що 3-го грудня судом Верховним було прийнято два документа. Один із них називається «Рішення», і який, дійсно, не містить слова «Фальсифікація». А другий документ, який називається «Окрема ухвала». І саме «Окрема ухвала» стосувалася, до речі, і питань, пов'язаних із фальсифікацією і з ими доказами, які були представлені суду. І відповідно до цієї «Окремої ухвали» матеріали Верховного суду повинні були бути передані Президенту України, Верховній Раді України і генеральному прокурору України для проведення відповідних перевірок і прийняття відповідних рішень за результатами таких перевірок. Чому станом на сьогоднішній день генеральною прокуратурою України не доведено до судів справи про фальсифікацію виборів 2004 року – напевне, це питання не до нас. Напевно, це питання до працівників, співробітників і керівництва генеральної прокуратури України. На наш погляд, що стосується фальсифікації виборів, суду були надані належним чином оформлені докази, які свідчили б про таку фальсифікацію. А надати їм юридичної оцінки повинні були б – суд верховний надав їм юридичної оцінки, він зазначив в окремій ухвалі, що він вбачає підстави для відповідних перевірок, а подальше розслідування повинна була провести генеральна прокуратура України. – По-перше, що стосується фаховості. Скажіть, будь ласка, а чи ви знаєте, що Дмитро Притика подав в суд на Кармазина на захист честі та гідності, а Кармазин на перше засідання не прийшов. А завтра друге засідання. А ви нам тут сказали, що ніяких дій Дмитро Притика не предприйняв. Це перше питання. Друге питання – що стосується доказів в вигляді роздруківок з Інтернету. Ви ж, захищаючи Ющенка, ну, сторону Ющенка, ви ж надавали Верховному суду докази у вигляді роздруківок із Інтернету. І третє таке коротке запитання. А, може, суди саме правильно сприйняли цей сигнал, що їм надав Верховний Суд 3-го грудня, що їм можна будь-які рішення приймати? І мені здається, що рішення по «1+1» – воно точно таке ж правове, на ті ж 100%, як і рішення від 3-го грудня щодо виборів.

Сергій ВЛАСЕНКО: Перше, ми читаємо газету «Новий Понедєльник». Ми читали останнє інтерв'ю Дмитра Микитовича Притики з цього питання. І читали про те, що він в цьому інтерв'ю зазначив, що він, нібито, подав до суду – тобто, це з його слів, абсолютно нічим не підтверджена інформація. Це перше. Друге – на наш погляд, це абсолютно ніяким жодним чином не впливає на ситуацію і її не змінює. Я говорю про те, що, на мій погляд, на наступний день після таких публічних звинувачень Дмитро Микитович повинен був або подати у відставку, або на наступний день – не через три, не через чотири місяці, коли вже журналістська цікавість до того питання вщухне, звернутися до суду. До речі, нам не відомо, чи він звернувся. Він же ж не надав ніяких документів, які це підтверджують. Третє – або Дмитро Микитович повинен був пояснити свою аргументацію публічно. Він цього не зробив. Саме в тому сенсі ми ставимо питання.

Ми говоримо про те, що станом на сьогоднішній день жодний орган, який уповноважений здійснювати контроль за діяльністю судів, це питання не вирішив. В інших випадках вони збираються всі за один день і виносять рішення. Сьогодні вже пройшло декілька місяців. І нема в нас ніякого руху з цього боку. Хай вони зберуться, хай розглянуть, хай скажуть, що Дмитро Микитович діяв законно – питань нема.

– Ну, хай суд скаже Печерський. Сергій ВЛАСЕНКО: Давайте дочекаємось! – Ну, так завтра засідання. Кармазин буде на ньому? Сергій ВЛАСЕНКО: Давайте дочекаємось! Я не представник Кармазина, я не захищаю Кармазина! Я сам дуже специфічно ставлюся до постаті Кармазина! Але говорю про те, що це був єдиний випадок на моїй пам'яті, коли були пред'явлені докази тих звинувачень, які лунають. Коли були пред'явлені ксерокопії документів. І, до речі, в своїх заявах для телебачення коротеньких Дмитро Микитович не спростував і наявність угоди, і наявність оплати, і ціни придбання цієї квартири. Але, знов таки, зараз не про це. Зараз, поки що, не про це. Олексій РЄЗНІКОВ: Я відповім на наступне запитання. Я не хочу вас ображати, але ви дуже сильно помиляєтеся, коли говорити, що ми в своїх доказах в Верховному суді той рік на виборах використовували роздруківки з Інтернету – такого не було. Ми представляли в якості доказів отакі пачки фальшивих відкріпних талонів з однаковим номером. І спочатку без підпису і без прізвища, які туди вписані. Ми представляли нотаріально посвідчені покази свідків, а саме, – працівника адміністрації Президента, яка відповідала за набір в комп'ютері подвійного серверу. – Прізвище, вибачте, у вас все анонімно було. Олексій РЄЗНІКОВ: Чому, ні. Я вам ще раз кажу – нотаріально посвідчені. Нотаріус, коли посвідчує документ, який прийшла до нього засвідчити людина, встановлює, в першу чергу, її особу і робить запис. І коли я, особисто, – я особисто, зачитував ці покази, то вони розпочиналися з того, що «я, така-то громадянка України» з прізвищем, із адресою, і з ім'ям по-батькові. І покази Салія, який не скривав своєї особи, і покази керівника комп'ютерного центру центральної виборчої комісії. Тому, вибачте, жодних роздруківок Інтернету в якості доказів нами покладено в доведення нашої позиції не було. І відеозаписи, і фальшиві протоколи з розбіжностями. І це ви можете переглянути на – а я думаю, є можливість переглянути засідання Верховного суду. Це 7 дисків DVD, якщо я не помиляюся. – А планируете ли вы привлекать своих коллег к вашему марафону? Или вы останетесь в одиночестве? Сергій ВЛАСЕНКО: Нет, мы планируем призвать наших коллег присоединяться к нам и поддержать наши действия либо в форме моратория, либо в форме каких-либо других приемлемых для них действий. То есть, то о чем говорил Алексей – на сегодняшний день существует достаточно много стереотипов в отношении адвокатской профессии. Не все смогут позволить себе отказаться от работы в течение месяца и публично выйти к общественности с этим. Кстати, точно так же, как – я на самом деле не хотел об этом говорить, но поскольку вопрос прозвучал. Опять-таки, в ходе наших встреч и разговоров во время съезда адвокатов очень многие – мы же делимся с коллегами своими переживаниями – очень многие нас поддерживают нас в этом. Да, мы не говорили, что мы выйдем с мораторием. Мы обсуждали с ними проблему. Очень многие нас поддерживают. Но, к сожалению, может сложится ситуация такая, как она сложилась в прошлом году – когда встал вопрос – а кому идти в суд? И кто-то вспомнил, что он работает в крупной международной юридической компании и это не их корпоративный стиль, кто-то вспомнил, что он работает где-то еще в это время, кто-то вспомнил, что у него отпуск в это время. Поэтому, ситуации бывают разные. Мы относимся к этому с пониманием. Поэтому мы предложим нашим коллегам абсолютно различные формы участия в этой работе. Кто сможет – пусть объявит мораторий. Кто не сможет – мы не будем относиться к этому негативно. Олексій РЄЗНІКОВ: Ну, даже если хотя бы в рамках дискуссии, которая возможна только при вашей помощи, и судьи, и адвокаты – наши коллеги по цеху начнут обсуждать эту проблему реально, а не отмалчиваться – то у нас есть с вами шанс. Сергей СИДОРЕНКО: Месяц назад, если не ошибаюсь, вы планировали собрать пресс-конференцию с названием «Нам нет сил молчать», кажется. Могу ошибаться в формулировке. А потом, вдруг, ее отменили. У вас появились силы молчать, а сейчас опять исчезли? Или, вот, почему именно сейчас? Олексій РЄЗНІКОВ: На тот момент возникла необходимость мне лично уехать в срочную командировку. Я не мог этого не сделать. Сергей СИДОРЕНКО: На месяц? Олексій РЄЗНІКОВ: Практически. Чуть меньше. – Скажіть, будь ласка, чому ви цілий рік чекали, і від кого ви чекали якихось дій? От, чому саме зараз? Сергій ВЛАСЕНКО: Ви знаєте, по-перше, ми рік не чекали. Тобто, всі знають, що ми в будь-який можливий спосіб доносили цю думку протягом цього року. Я тому свідомо не зупинявся на всьому цьому, що ви всі знаєте, що представляючи наших клієнтів ми завжди говорили про ці проблеми в судочинстві. Але на сьогоднішній день воно настільки все накопичилося, що я сказав Олексію, що терпець урвався. І тому ми прийняли для себе внутрішнє дуже нелегке рішення зробити цей публічний крок. Саме від себе, не від наших клієнтів, а від себе. Від адвоката Сергія Власенка, як громадянина України, і від адвоката Олексія Рєзнікова, як громадянина цієї країни. – Від кого ви змін чекали? Сергій ВЛАСЕНКО: Ми чекали змін від судової системи. Ми були впевнені в тому, що судова система відреагує, як сказав пан Джангіров, на рішення верховного суду України, і справедливі і законні рішення не стануть у нас поодинокими випадками. Ми чекали від діючої влади дій по реформуванню судової системи. Ми чекали від верховної ради України прийняття нових законопроектів, пов'язаних із реформуванням судової системи. Олексій РЄЗНІКОВ: Я би додав ще. Знаєте, спрацював кумулятивний ефект. Тобто, воно накопичувалось. Ми абсолютно свідомо, як реалісти, розуміли, що через місяць після верховного суду змінитися щось не може. Ми розуміли, що, навіть, суддям потрібен час. Потрібен час, щоб, в першу чергу, змінилася їх ментальність. Але коли ми побачили, з одного процесу в інший переходячи, і коли ми почали спілкуватися із нашими колегами, які розповідали нам про аналогічні проблемні ситуації в судах України, нажаль, – воно накопичувалося, і- знаєте – дійшло до краю. От, хвороба, так? Зуб – він починає у вас загоюватися, а потім виходить флюс. Його потрібно або вирвати – цей флюс, або треба оперативним хірургічним шляхом втручатися в ситуацію. Інакше неможливо. Сергій ВЛАСЕНКО: Просто, про флюси Олексій дуже добре знає. – Скажите, пожалуйста, какова вероятность того, что ваши фамилии могут появиться в каких-либо партийных списках? Олексій РЄЗНІКОВ: Ви знаєте, справа в тому, що юридична професія – насправді, вона є публічно професією. І я вважаю, що, на відміну, скажімо, від професії медика – професія адвокату – вона є, в принципі, політичною професію. І наш цей крок – це є крок професійний-крок громадських діячів. Ще зі студентських лав в нас завжди було, знаєте, загострено відчуття справедливості. Питання щодо списків ми для себе, виходячи на цю прес-конференцію, абсолютно не ставили. Я думаю, якщо б у когось було бажання нас запросити в списки – це б давно вже відбулося. Ми не ставимо перед собою метою увійти в якісь списки. Сергій ВЛАСЕНКО: Але в будь-якому випадку, це не буде список, в якому буде фігурувати прізвище Дмитра Микитовича Притики або Василя Тимофійовича Маляренка. – Пробачте, скажіть, будь ласка. От наскільки матимуть юридичну силу ваші експертні висновки по тому чи іншому компромату, який буде вам представлений, так би мовити, для публікації в засобах масової інформації? І чи такий вид діяльності – це, певне таке, Ноу-хау в адвокатській практиці? Олексій РЄЗНІКОВ: Ну, по-перше, те, що Сергій говорив, змушений повторити ще раз. Ми, принаймні, цінуємо наш авторитет і наше сприймання нас, як фахових юристів. Якщо одного разу ми собі дозволимо собі зробити експертне заключення, яке, насправді, буде проплачено, заангажовано і це стане зрозуміло, то ми, в першу чергу, втратимо повагу вашу. Тому, для нас це найбільш цінний є елемент. І, так само, ми сподіваємось, що будуть вчиняти інші юристи, коли будуть робити експертні оцінки. Воно ж дуже просто – завоювати довіру дуже важко, а втратити її можна в один день. Сергій ВЛАСЕНКО: Що стосується юридичного статусу таких заключень – то будь-який документ письмовий, який містить інформацію щодо того чи іншого правопорушення може бути поданий в суд, як письмовий доказ. І, відповідно, будь-який висновок фахівця з питання, яке розглядається судом, може подано в суд і повинно бути прийняте судом. Тобто, юридичний статус – це висновок фахівця, який може бути поданий суду. Олексій РЄЗНІКОВ: Ну, і, принаймні, ми не говоримо про те, що, скажімо, наші експертні заключення – вони одразу дають можливість запросити людину, яка обвинувачується, до суду. Але слідство, яке повинно бути розпочате в такому випадку – воно повинно бути дати оцінку тим документам. Якщо вони будуть вважати, що ці документи не підтверджують фактів злочину, то це повинно бути зроблено таким чином, щоб було зрозуміло, що, дійсно, таких документів або не існувало в природі, або не було самого факту злочину. Сергій ВЛАСЕНКО: Мені здається, що цей механізм дозволив би, в першу чергу, журналістам і суспільству давати оцінку тим доказам і тим явищам, про які говорять політики. Ви всі пам'ятаєте, що Україні були показані дві платівки з одного офшору на другий, а після цього пішли гуляти чутки про фінансування виборчої кампанії Ющенка Березовським. Тобто, на мій погляд, якщо мова іде лише про ці два документи – то вони не свідчать ні про що. З юридичної точки зору. І, напевне, якби був висновок якоїсь юридичної інституції незалежної і об'єктивної – то ви би теж зрозуміли дуже швидко про те, що це юридично не свідчить ні про що. Олександр КРИВЕНКО, незалежний журналіст, науковець і юрист: Стосовно судової реформи. На три теми такі суміжні запитання. Перше – відомий фахівець Богдан (НРЗБ) – мабуть, ви знаєте – це суддя федеральної служби Сполучених Штатів Америки, його інтерв'ю опубліковано в журналі, за моїм авторством. Він зазначав, що саме безстроковість обрання суддів є гарантією їх незалежності, оскільки вони мають можливість не на певний строк бути незалежними, а потім знову доводити свою професійність. А вони не мають небезпеки бути звільненими через певний строк, але там звісно існує система обрання суддів. Друге запитання – воно стосується статусу державної судової адміністрації, і, знову ж таки, з посиланням на досвід і американських, і європейських, і російських колег – судова адміністрація не входить до системи виконавчої влади. І це теж є, скажімо, в наших умовах недостаток, оскільки вона у виконавчій владі. І третє запитання. Воно стосується роз'єднання виборів муніципальних та загальних до верховної ради. Оскільки між цими законами існує протиріччя, і є небезпека визнання тих чи інших чи обох разом через це неконституційними, тобто, такими, що не відбулося. Чи не є це проблемою, і чи не призведе це до великої кількості судових процесів? Сергій ВЛАСЕНКО: Я думаю, що на ці специфічні юридичні питання ми зможемо відповісти в приватній дискусії після закінчення прес-конференції. Олексій РЄЗНІКОВ: Ну, це не тому, що ми не поважаємо вас, а тому, що ми бачимо, що народ трошки так… – Вибачте за цинізм, але журналісти мають право на таке. Але ваша сьогоднішня акція, цей протест, виглядає, як спосіб реабілітації фахової після програної справи щодо «Криворіжсталі" і справи, яка є не вирішена ще – Нікопольського заводу феросплавів. Наскільки наші підозри можуть бути справжніми? І друге питання – ви, як юристи, прекрасно знаєте, що корупцію і хабарництво дуже важко довести якимось документами. Тому що не такі дурні ті чиновники, не залишають вони після себе очевидних якихось документальних тверджень. Чи, як ви передбачаєте, чи багато у вас роботи буде за цей місяць? Чи багато людей вам принесуть такі документи? Олексій РЄЗНІКОВ: Я дозволю собі, напевне, відповісти на перше запитання. Знаєте, нічого цинічного в вашому запитанні. Навіть не можу погодитися… Сергій ВЛАСЕНКО: Дуже м'яке і пухнасте, до речі. Олексій РЄЗНІКОВ: Так. Справа у тому, що ми не вважаємо, що ми програли справу «Криворіжсталі", ми вважаємо, що ми її виграли. Тому що екс-прем'єр-міністр України пані Юлія Тимошенко обіцяла протягом місяця отримати потрібні їй рішення судові на користь державі. І обіцяла це ще в лютому-місяці, що в березні-місяці завод буде у державній власності і буде перепроданий. Ви самі знаєте, коли акції перейшли у власність держави, і коли був проданий повторно цей об'єкт. Ми вважаємо, що більше ніж півроку ми забезпечували розгляд судами України, вибачте, навіть сідаючи в шпагат – у процесуальному розумінні, не даючи можливості легко забрати право власності на будь-який об'єкт. Тому що завтра, не дай Боже, встане питання, що у вас потрібно забрати квартиру, як б там була неправильно приватизована – не з вашої вини, а з вини клерка Фонду держмайна України, який не так оформив документи. І ми як раз це забезпечили. Нашою метою було забезпечити справедливий судовий розгляд цієї справи. Тому я вважаю, що ми виграли цю справу. І, до речі, те, що Нікопольський завод феросплавів до сих пір знаходиться у власності нашого клієнта – це таке саме підтвердження нашої фаховості. Тому я не вважаю, що цей хід є спробою реабілітувати наш фаховий рівень. Я думаю, хто спостерігає за нашою роботою – клієнти оцінюють нашу роботу. Нас ще жоден клієнт не звільнив. – Ну, а Пінчук, навряд чи, Сергій ВЛАСЕНКО: Я би єдине що хотів зазначити – що судовий розгляд питання щодо законності приватизації «Криворіжсталі" ще не закінчено. Сергій ВЛАСЕНКО: Оскільки в європейському суді з справ людини знаходиться заява консорціуму ІМС – це перше. І друге, судовий розгляд законності приватизації Нікопольського заводу феросплавів ще не закінчено, навіть, в Україні, оскільки в верховному судді України знаходяться дві конституційних скарги, які саме на сьогоднішній день – не розглянуті. Олексій РЄЗНІКОВ: І третє, я би додав, задайте собі запитання, якої би не було боротьби по тих обох об'єктах у тих справах, судової боротьби, публічної боротьби. Ви думаєте, тільки би два об'єкти стояли би на те щоб їх зараз з переліку забрати, я думаю, їх було би не десятки і не сотні. Я вважаю, що завдяки нам у тому числі був припинений процес реприватизації. Така цинічна відповідь. ЖУРНАЛІСТ: І питання, щодо показовості корупції в її атональностях. Олексій РЄЗНІКОВ: Дійсно, ви підняли дуже важке запитання на проблемах показовості хабарництва і корупції, дійсно, існує, але, я думаю, що треба розглядати цю ситуацію у кожному конкретному випадку і ми зараз говоримо дещо про інше. Ми говоримо про те, що повинний бути створений суспільний механізм перешкоджанню огульних звинувачень у корупції. Ми зараза звинувачуємо про це у першу чергу. І ще раз кажу дві платівки за вчора на обшор не можуть свідчити про те, що хтось фінансував щось. Крім одного актора і другого, от все. Ми говоримо про те, що не повинно бути такого. ЖУРНАЛІСТ: Извините, пожалуйста. Еще один очень циничный вопрос. Олексій РЄЗНІКОВ: Мы привыкли уже, ничего страшного… ЖУРНАЛІСТ: Хочется, ну, очень хочется. В какой-то степени это выглядит, как элемент компании по отмыванию депутации некоторых деятелей, прокомментируйте, пожалуйста. Олексій РЄЗНІКОВ: А можно уточнить? О каких деятелях речь, если вы задаете… ЖУРНАЛІСТ: Про Петра Порошенка. Сергій ВЛАСЕНКО: А что из наших выступлений свидетельствовало, что мы отмывали его имя? ЖУРНАЛІСТ: Ну, часть вашего выступления была посвящена обвинению Зинченка в адрес Порошенко. Олексій РЄЗНІКОВ: Нет, мы просто отвечали на вопрос, поймите нас правильно, мы говорим только об одном единственном, мы говорим о том, что на сегодняшний день существует идет открытая война компроматов, мы не за Порошенко, мы не за Зинченко, мы не за Турчинова, мы не против их. Мы говорим о том, кто бы не пришел – не надо вводить общество в заблуждение, не надо вводить общество в заблуждение. Препятствовать этому можем только мы – юристы совместно с вами, журналистами. Вот, о чем мы сегодня с вами говорим. Олексій РЄЗНІКОВ: Переводя на простой очень язык, просим их, не пудрите нам мозги, вот нам с вами. То есть, если ты сказал «А», то и скажи, пожалуйста «Б», скажи это, отвечай за свои слова. Политики на сегодняшний день не привыкли отвечать за свои слова. А мы хотим их призвать делать это. Сергій ВЛАСЕНКО: При чому політики з абсолютно різних таборів. У нас в даному питанні немає політичних референцій, якщо завтра, ще раз згадую свіжий приклад. Якщо завтра пан Олександр Турчинов надасть для експертизи документи, які підтверджують наявність корупційних ознак діяннях Петра Алексееевича Порошенка, ми як юристи, напишемо об'єктивне заключення. Ми не будемо підстав когось обділити або когось звинуватити у цій ситуації. ЖУРНАЛІСТ: А якщо хтось із них, я перепрошую, для уточнення хтось із них стане вашим клієнтом, як ви ефективно надавати свої послуги супротивнику? Олексій РЄЗНІКОВ: Саме тому ми і вирішили на місяць відмовитися від надання будь-яких адвокатських послуг нашим клієнтам для того, щоб не виникало жодних питань. ЖУРНАЛІСТ: Адвокатська компанія чи ви, удвох? Олексій РЄЗНІКОВ: Адвокат Сергій Власенко і Олексій Рєзніков. Я готовий ризикувати своїм ім'ям, ім'ям себе, як юриста. ЖУРНАЛІСТ: Але ви тільки – представник компанії (НРЗБ) Рєзніков, власники і партнер. У вас ще є і партнери. Олексій РЄЗНІКОВ:У мене є партнери, у мене є партнер Олексій Рєзников. ЖУРНАЛІСТ: Добре. У вас є партнер. Сергій ВЛАСЕНКО: Ми не можемо зобов'язати наших партнерів утриматися від тимчасового, можливості працювати, як адвокат відмовитися від професії – це їх право, і вибачте, ми не можемо на це впливати, тому ми ще раз повторимо, що ця прес-конференція і цей крок ми робимо особисто до громадян України. Сергій Власенко та Олексій Рєзніков. Ми відповідаємо за себе ми готові відповідати за свої дії і слова. ЖУРНАЛІСТ: Чи продається ваша… Олексій РЄЗНІКОВ: Щоб було зрозумілі вчинки, дії і слова, щоб було зрозуміліше журналістам, я зроблю таким чином.


Top

Слова Физ.: Рєзніков Олексій, Власенко Сергій

Комментарии

ASANA

Спасибо вам за еще одно подтверждение того, что год назад ситуация была гораздо лучше. К сожалению нам всем вместе пришлось пережить этот Майдан... Значит вместе и надо исправлять соверешенную ошибку (я имею ввиду "преподнесение" власти Ющенко в подарок).

Успехов вам. И нам.

29.01.113354 // 00:00 [ ссылка ]

Pavel

Дааа, что уже только эти "известные" адвокаты не делали чтобы быть популярными, мне кажется, что наглости и излишней самоуверенности этим юристам не занимать!

03.11.113355 // 00:00 [ ссылка ]

beata

Усі адвокати по природі своїй проституційні. Де гроші -- там і стрибають вище голови.

28.08.113357 // 00:00 [ ссылка ]

Ігор

Судді працюють за гроші, але гроші підсудних. Ніякої відповідальності за свої рішення не несуть.Роль адвоката зводиться до того, щоб "роздєребанити" гроші між суддею та прокурором. Через це я пройшов особисто по всіх судових інстанціях.

08.03.113375 // 00:00 [ ссылка ]

Адвокат

Если по существу, то довольно нудная и неинтересная пресконференция. Не упускают ребята случая себя попиарить. Может это, конечно, и правильно. Все мы боремся за Клиента. Кстати, Мыкитовича уже ПР в список включила. А вот политическая подоплёка Власенко и Резникова действительно проституированная: никаких политических симпатий не высказано, зато "никто с нами по спискам не говорил, но это будут не те списки, в которых укажут Маляренко и Притыку" (цитирую по памяти).

23.05.113381 // 00:00 [ ссылка ]

Адвокат

Бред. Исключительный пиар. Я понимаю, что нужна реклама своей конторе (но не таким же примитвным способом). Сколько раз сказано о том, что они специалисты. Только забыли одно: адвокату не свойствено быть облечителем, чьих-то грехо (корупции). Прям новая Миссия от адвокатуры. Смешно.

02.04.113387 // 00:00 [ ссылка ]

Наша реакция:

Реакция прессы:

Реакция официальных лиц: