Так, 17 вересня 1997 року, зважаючи на дефіцит житла для військовослужбовців, Містобудівна рада при головному архітекторі м. Києва на прохання ЦКЕУ МО України погодила архітектурно-планувальну частину проекту 10-ти поверхового житлового будинку по вул. Андрющенка, 4-д у м. Києві.

Відповідно до проекту, житловий будинок розрахований на 90 квартир загальною площею житла 9 334, 89 кв. м з вбудовано-прибудованими приміщеннями загальною площею 2 322,01 кв. м та дитячим дошкільним закладом на 140 місць. Загальна вартість будинку згідно з проектним кошторисом складає 10 700 000 грн.

29 грудня 1997 року між ТОВ «Сантанна» та Міноборони був укладений договір № 363 про інвестування будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, предметом якого було інвестування будівництва житлового будинку по вул.. Андрющенка, 4-д у м. Києві. Відповідно до умов цього договору, ТОВ «Сантанна» мала право залучати для участі у будівництві кошти українських юридичних та фізичних осіб. З метою отримання необхідних дозволів на початок будівництва будинку, між Головним квартирно-експлуатаційним управлянням МО України, ТОВ «Сантанна» та МПП «Антар», укладено договір підряду № 144/37/к/268 на будівництво зазначеного будинку, згідно з яким ГКЕУ МО України виступало замовником, ТОВ «Сантанна» інвестором, а МПП «Антар» підрядником.

Але ані ТОВ «Сантанна», ані МПП «Антар» саме будівництво та інвестування будівництва житлового будинку не здійснювали. Для цього було залучено ще одне підприємство – СП «МН Ексім» (у подальшому переіменоване в ТОВ «МН Ексім»), з яким 18 грудня 1998 р. ТОВ «Сантанна» уклало договір № 14/98 про соінвестування будівництва житла, згідно якого СП «МН Ексім» зобов’язалося перед ТОВ «Сантанна» здійснити повне фінансування та повне будівництво житлового будинку по вул.. Андрущенка, 4-д, з правом залучати для будівництва кошти інших осіб. Відповідно до ст..1 цього договору, підставою для його укладення е уже вище згаданий договір № 363 від 29 грудня 1997 року про інвестування будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей укладений між ТОВ «Сантанна» та Міноборони. Згідно з п.1.2.договору №14/98, після закінчення будівництва, в рахунок погашення інвестицій ТОВ «Сантанна» зобов’язалася передати СП «МН Ексім» 50% загальної житлової площі будинку та 50% загальної площі вбудовано-прибудованих приміщень. Причому, згідно з п.п. а п. 3.2. зазначеного договору, ТОВ «Сантанна» поклала на СП «МН Ексім» функції генпідрядника. Як вияснилось пізніше, договорів під № 14/98 від 18 грудня 1998 року є три, і в кожному із трьох договорів зазначені різні умови.

03 квітня 2000 року ТОВ «Сантанна» та Міноборони договір № 363 від 29 грудня 1997 року про інвестування будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей розривають та укладають новий договір № 554 уже не про інвестування будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, а на пайову участь у будівництві житла. Тобто, після укладення договору № 554, мова про житло для військовослужбовців та членів їх сімей уже не йде. Згідно з п. 2.4 цього договору, після закінчення будівництва житлового будинку по вул. Андрущенка, Міноборони отримає лише 22 квартири з 90, а інша житлова площа та всі вбудовано-прибудовані приміщення передаються ТОВ «Сантанна». Причому, відповідно до п. 2.8. договору, за письмовою згодою ТОВ «Сантанна» має право передати Міноборони 22 квартири в житлових будинках м. Києва і за іншою адресою! (вул. Андрющенка знаходиться в престижному центральному районі м. Києва, вартість новозбудованого житла в цьому районі набагато більша, ніж наприклад на околицях міста. Тобто, навіть за приблизними підрахунками, 22 квартири в будинку по вул. Андрющенка в 2004 році можна було продати за 3 млн доларів США)

ТОВ «МН Ексім» залучило від фізичних та юридичних осіб на будівництво зазначеного будинку близько 14 млн. грн., тобто, сума залучених коштів майже наполовину перевищувала кошторисну вартість будинку. ТОВ «МН Ексім» залучало інвестиції шляхом укладення з фізичними та юридичними особами договорів купівлі продажу конкретних жилих та нежилих приміщень шляхом інвестування. Інвестиційні кошти обліковувались в комерційному банку «Росток», а тому більшість інвестиційних договорі були трьохсторонніми: ТОВ «МН Ексім», АКБ «Росток» та інвестор. Відповідно до таких договорів, ТОВ «МН Ексім» на протязі місяця після передачі в експлуатацію будинку мало передати інвесторам квартири чи нежилі приміщення на суму інвестицій. За період будівництва ТОВ «МН Ексім» уклало 55 інвестиційних договорів, із них 37 договорів із фізичними особами і 18 із юридичними.

11 жовтня 2001 року ТОВ «МН Ексім» звертається до господарського суду м.Києва з позовною заявою до ТОВ «Сантанна» про зміну умов договору 14/98 стосовно підвищення кошторису на будівництво будинку по вул. Андрущенка, 4-д. Свої вимоги ТОВ «МН Ексім» мотивувало тим, що в 1996 році скасовані пільги для інвесторів, різко зросли ціни на будівельні матеріали, а ціни на житло зменшилися, у зв’язку з чим його участь у будівництві об’єкту договору нерентабельна. У подальшому ТОВ «МН Ексім» неодноразово змінювало та доповняло свої позовні вимоги. Судовий процес за зазначеним позовом тривав до липня 2004 року і завершився тим, що Верховний Суд України своєю Постановою позовні вимоги ТОВ «МН Ексім» не задовольнив, тобто кошторис на будівництво лишився у початковому розмірі – 10 700 000 грн. Але не дивлячись на те, що нібито будувати будинок за старими цінами економічно не вигідно, будівництво продовжувалось з активним залученням інвестиційних коштів юридичних та фізичних осіб аж по березень 2004 року, хоча будинок був прийнятий в експлуатацію в кінці грудня 2003 року! І як уже зазначалося вище, на будівництво залучено близько 14 млн. грн. інвестиційних коштів.

В кінці грудня 2003 року будівництво було завершене, про що свідчить акт № 383 державної приймальної комісії про прийняття будинку в експлуатацію.

Коли, після здачі будинку в експлуатацію інвестори стали звертатися до Міноборони, ТОВ «Сантанна», ТОВ «МН Ексім» та МПП «Антар» з проханням передати їм у рахунок вкладених інвестицій квартири та нежилі приміщення, то багатьом із них було відмовлено. Так, в повному обсязі відмовлено у передачі інвесторам нежилих приміщень, і великій частині відмовлено у передачі квартир.

Керівництво ТОВ «МН Ексім» пояснювало інвесторам, що належнім їм приміщення безпідставно відмовляють передавати Міноборони та ТОВ «Сантанна». Міноборони та ТОВ «Сантанна» пояснювало відмову передати приміщення тим, що ТОВ «МН «Ексім» не виконало своїх договірних зобов’язань і що збудовано в більшій частині за кошти ТОВ «Сантанна» та МПП «Антар». Коли інвестори почали звертатися до суду з вимогами передати їм у власність проінвестовані приміщення, то 18 квітня 2004 року ТОВ «Сантанна» звернулося до Київського господарського суду з позовом до ТОВ «МН Ексім» про розірвання договору № 14/98 від 18 грудня 1998 року, стягнення збитків у розмірі 8 010 918 грн. та визнання права власності на більшість житлових та нежитлових приміщень у будинку по вул. Андрущенка, 4-д. У процесі розгляду справи за цим позовом, сторони погодилися провести судово-бухгалтерську експертизу, на предмет того, скільки коштів використало на будівництво ТОВ «Сантанна», а сама справа зупинена.

22 липня 2004 року ТОВ «Сантанна», ТОВ «МН Ексім» та МПП «Антар» таємно від інвесторів підписали трьохсторонню угоду, за якою ТОВ «МН Ексім» для розрахунків з інвесторами передано лише 28 квартир (за номерами, обраними ним самостійно), замість 45 і жодного нежилого приміщення.

Виходить, що на момент, коли інвестори вкладали кошти в будівництво будинку, будівельна компанія ТОВ «МН Ексім» по завершенню будівництва мала отримати приміщення і передати їх інвесторам, а коли всі кошти вже були залучені, будинок побудовано та через півроку після здачі його в експлуатацію (розрахунки з інвесторами не були проведені на протязі місяця, як обумовлювалося договорами), діючі особи ТОВ «Сантанна», ТОВ «МН Ексім» та МПП «Антар» почали вираховувати: хто скільки вклав у будівництво, і кому з них які приміщення належать. І, підраховуючи вкладені забудовником ТОВ «МН Ексім» кошти, виявилось, що їх вистачає лише на 28 квартир, з розрахунку вартості 1 кв.м. побудованої площі 446,80 доларів США. При тому, що будівництво 45 квартир та нежилих приміщень було вже проінвестовано інвесторами в повному обсязі з розрахунку з іншої вартості 1 кв.м., яка на момент здійснення інвестицій була набагато менша. Чим керувався ТОВ «МН Ексім», вибираючи, хто з інвесторів отримає квартиру, а хто ні – не відомо, але багато з них лишилося ні з чим, і навіть повернути втрачені кошти не мають можливості.

Юридично, боржником перед інвесторами виступає ТОВ «МН Ексім», а приміщення, що мали належати інвесторам, передані ТОВ «Сантанна», претензії до якої інвестори пред’явити не можуть, бо договорів безпосередньо з ТОВ «Сантанна» інвестори не укладали.

Йдучи далі, ТОВ «Сантанна» ініціює банкрутство ТОВ «МН Ексім» і господарським судом м. Києва прийнято рішення про визнання зазначеного товариства банкрутом. Крім того, після завершення будівництва прийнято рішення про ліквідацію АКБ «Росток» і на цей час банк знаходиться в стадії ліквідації. В 2004 році міліцією порушена кримінальна справа відносно посадових осіб ТОВ «МН Ексім» та ТОВ «Сантанна» за шахрайство і більшу частину документів на будівництво будинку по вул. Андрущенка, 4-д вилучено. Де знаходяться ці документи, ніхто не знає. Але ніякого руху по цій кримінальній справі немає.

На судові засідання за позовами інвесторів представники ТОВ «МН Ексім» та АКБ «Росток» не з'являються, ніяких документів на підтвердження того, що будинок будувався за їх кошти не надають. Представники ТОВ «Сантанна» в судах заявляють, що ТОВ «МН Ексім» вклало в будівництво незначні кошти і пред’являють трьохсторонню угоду від 22 липня 2004 р. про розподіл приміщень у будинку по вул. Андрющенка, 4-д. Жодних доказів будівництва будинку силами ТОВ «Сантанна» в судах не заявлено, ніхто у суті розрахунків між сторонами не розбирається. Встановлюється лише те, що ТОВ «МН Ексім» не мало право укладати з інвесторами договори та приймати від них кошти, бо не може довести, що вклало у будівництво обумовлену суму коштів (як зазначалось вище, документи на будівництво «вилучено», тобто – втрачено).

Вірогідно, забудовники сподіваються, що інвестори з огляду на плутанину у відносинах будівництва та безкінечність судових процесів, опустять руки і відмовляться від захисту своїх прав власності, і більш того, що на момент закінчення судових спорів та винесення кінцевого рішення стосовно того, хто саме має право на побудовані площі, всі зв’язки між забудовниками будуть втрачені, але потенційних боржників ліквідовано.

Одним із інвесторів будівництва спірного будинку є ЗАТ «Мальва», яке займає проінвестовані площі з моменту здачі будинку в експлуатацію (грудень 2003 року), та законними шляхами захищає своє право власності.

ТОВ «Сантанна» всілякими шляхами намагається «виставити» ЗАТ «Мальва» з приміщень, не цураючись навіть протизаконних силових методів.

СИЛОВЕ ПРОТИСТОЯННЯ

Наше підприємство на підставі ліцензії МВС України № 545639 від 27.01.03р. надає послуги, пов’язані з охороною державної та іншої власності.

Згідно з Договором про охорону об’єкту № 26 від 04 квітня 2003 року, наше підприємство здійснює охорону майна ЗАТ „Мальва”, що знаходиться в нежитлових приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка, 4-д. Зазначені приміщення ЗАТ „Мальва” займає з моменту здачі будинку в експлуатацію, тобто з грудня 2003 року, на підставі договорів купівлі-продажу зазначених приміщень шляхом інвестування.

Так як будинок, в якому знаходяться нежитлові приміщення ЗАТ „Мальва”, будувався на замовлення Міністерства оборони України, яким в якості генерального підрядника будівництва було залучене ТОВ „Сантанна”, договір на будівництво зазначеного будинку між Міноборони та ТОВ „Сантанна” затверджував нинішній народний депутат України від 91 одномандатного виборчого округу Д.О.Рудковський, який в той час займав посаду начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України.

На той час, коли будинок був зданий в експлуатацію і наше підприємство прийняло під охорону майно ЗАТ „Мальва”, ТОВ „Сантанна” не висувало ніяких вимог стосовно приміщень ЗАТ „Мальва” та здійснення нами їх охорони. незважаючи на те, що будинок був прийнятий в експлуатацію домоуправлінням і в нього заселилися майже всі мешканці, територія навколо нього до цього часу залишається загородженою парканом і, в порушення чинного законодавства України, на зазначеній території продовжує здійснюватися перепустковий режим.

Як з'ясувалося пізніше, ТОВ «САНТАННА» намагається присвоїти собі нежитлові приміщення та деякі збудовані квартири, тому і залишений паркан та запроваджений перепустковий режим на територію будинку, щоб не допускати неугодних власників до своїх приміщень, в т.ч. до приміщень ЗАТ «Мальва».

Спочатку перепустковий режим забезпечувався спецпідрозділом міліції охорони „Титан” за угодою з іншим підприємством ТОВ „Антар”, яке ніяких прав на будинок та на прибудинкову територію не мало і не має.

16 лютого 2005 року ТОВ „Сантанна” за допомогою спецпідрозділу «Титан» спробувало насильно захопити приміщення ЗАТ «Мальва» та змусити наше підприємство залишити об’єкт охорони, і лише викликані нами співробітники оперативної групи Шевченківського РУ ГУ МВС України у м.Києві примусили їх зупинитися. Але і у подальшому працівники спецпідрозділу «Титан», здійснюючи перепустковий режим, перешкоджали нашим охоронникам проходити до приміщень ЗАТ «Мальва».

В обстановці, що склалася, ми звернулися до Міністра внутрішніх справ України з проханням усунути перешкоди з боку спецпідрозділу „Титан”. Так, було назначено розслідування цього інциденту, по закінченню якого Департамент Державної служби охорони МВС України розірвав договірні відносини з ПП «Антар» і усунув спецпідрозділ «Титан» від охорони зазначеного об’єкту.

Зрозумівши, що в такий спосіб відсторонити наше підприємство від охорони об’єкту неможливо, керівництво ТОВ «САНТАННА» звернулося з аналогічним проханням до прокуратури Шевченківського району м. Києва. За запитом заступника прокурора Д.Д.Перепелиці, перевірку нашого підприємства здійснював помічник прокурора Шевченківського району, який не виявив ніяких порушень закону з боку нашого підприємства. Але в ході бесіди він натякнув на те, що ми маємо справу не з ТОВ «САНТАННА», а з народним депутатом України Д.О.Рудковським, і порадив залишити об’єкт. Пізніше помічник прокурора ще раз запрошував нас на бесіду, під час якої він, вказуючи на відміну рішення суду першої інстанції про визнання власності ЗАТ Мальва», не зважаючи на те, що судовий процес ще не завершений, пропонував нам залишити об’єкт та передати спірні площі під охорону спецпідрозділу «Титан». В цьому йому було відмовлено.

Довідавшись про нашу позицію, керівництво ТОВ «САНТАННА» вирішило не допускати охоронників нашого підприємства до об’єкту силами іншого охоронного підприємства – ТОВ «Оберіг-11». Для цього між ТОВ «САНТАННА» та ТОВ «Оберіг-11» був укладений договір про надання охоронних послуг за № 29/0 від 01 серпня 2005 року. Згідно з умовами цього договору ТОВ «САНТАННА» передало ТОВ «Оберіг-11» під охорону весь житловий будинок № 4-д по вул. Андрющенка у м. Києві разом з нежилими приміщеннями, при цьому не маючи ніякого відношення до будинку чи доручень на його охорону від третіх осіб. крім того ТОВ «САНТАННА» знову встановила на прибудинковій території перепустковий режим (!?), і це при тому, що як зазначено вище, будинок здано в експлуатацію ще в грудні 2003 року.

11 серпня 2005 року, за вказівкою ТОВ «САНТАННА», охоронники ТОВ «Оберіг-11» спробували спровокувати бійку з працівником нашого підприємства. При чому, заздалегідь були викликані співробітники міліції та швидка допомога, відкрито здійснювалася відеозйомка провокації. Але через коректну поведінку нашого охоронника розіграти бійку не вдалося, тому і знімати було нічого. По завершенню перевірки по даному інциденту правоохоронними органами в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Але на цьому Д.О. Рудковський не зупинився. Він 15 серпня 2005 року від свого імені письмово звернувся до директора Департаменту Державної служби охорони Міністерства внутрішніх справ України О.І.Савченка. Суть звернення зводилася до прохання позбавити наше підприємство ліцензії. Доцільно зауважити, що Д.О.Рудковський є депутатом від 91 одномандатного виборчого округу (м.Біла Церква, київської обл.), до якого ані наше підприємство, ні ТОВ «САНТАННА», ні ЗАТ «Мальва», ні вул. Андрющенка в м.Києві ніякого відношення не мають.

До того ж у зверненні наведена завідомо невірна інформація. Так, Д.О. Рудковський зазначає, що наше підприємство неодноразово здійснювало спроби силовим шляхом заволодіти майном ТОВ «САНТАННА» – нежитловими приміщеннями будинку № 4-д по вул. андрющенка у м. Києві. В зверненні пан Рудковський також наголошує, що наше підприємство і в подальшому продовжує спроби заволодіти чужим майном із застосуванням силових методів, і на нас не діють навіть відповідні попередження органів внутрішніх справ. Про хибність таких тверджень свідчать результати неодноразових перевірок діяльності нашого підприємства.

На підставі звернення пана Д.О. Рудковського, директор департаменту ДСО О.І.Савченко дав вказівку УДСО при ГУМВС України в м. Києві провести перевірку законності охорони майна ЗАТ „Мальва” та виконання нашим підприємством ліцензійних умов. Але і ця перевірка ще раз підтвердила нашу правоту та законність дій.

Тоді, для досягнення своєї мети ТОВ «САНТАННА» знову задіяло прокуратуру Шевченківського району м. Києва.

За заявою ТОВ «САНТАННА» прокуратура Шевченківського району призначила повторну перевірку нашого підприємства. Але на відміну від першої перевірки, під час якої від нас витребовувались статутні документи, ліцензія та документи, які підтверджують правомірність здійснення охорони майна ЗАТ «МАЛЬВА», цього разу прокуратура, крім статутних та реєстраційних документів, вже затребувала всі документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності нашого підприємства: накази, службові інструкції, баланси, фінансові звіти, податкові звіти, кредитні договори, договори застави, банк, касу, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, та інші документи, вказані у запиті за № 3932 з-05 від 29.08.2005, за підписом заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Д.Д.Перепелиці. При чому запит нам вручено наруч за місцезнаходженням нашого підприємства лейтенантом податкової міліції Паламарчуком Дмитром Миколайовичем о 16 00 30.08.2005 року, рівно в ту хвилину, на яку припадає закінчення терміну подання документів.

Таким чином, ТОВ «САНТАННА» та народний депутат Д.О.Рудковський розуміючи, що ми здійснюємо охорону майна ЗАТ «Мальва» на законних підставах, і що відсторонити нас від охорони майна клієнта в рамках закону неможливо, вирішили це зробити іншим, уже незаконним шляхом. Адже навіть малодосвідченій людині зрозуміло, що для перевірки законності охорони нашим підприємством майна ЗАТ «Мальва» не потрібні фінансові та податкові звіти, банк, каса, дебіторська та кредиторська заборгованість... А такі дії владних структур носять ознаки посадових зловживань.

На цьому шановний народний депутат не зупинився – він звернувся до Міністра внутрішніх справ України з проханням захистити тов «Сантанна» від так званого «розбійного ПП «Безан» та порушити кримінальну справу проти керівництва ПП „БЕЗАН”. За вказівкою Міністерства внутрішніх справ перевірку нашого підприємства здійснює оперуповноважений відділу по боротьбі з економічною злочинністю Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві Харченко Степан Андрійович, який прибув на об’єкт охорони з конкретним завданням – знайти підстави для порушення кримінальної справи проти керівництва нашого підприємства. Він розпочав свою роботу із відбиранням пояснень у охоронників за фактом, так званого, побиття охоронника ТОВ «Оберіг-11», та захвату приміщень нашим підприємством. Не зрозуміло, чому відділ по боротьбі з економічною злочинністю Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві займається перевіркою матеріалів, які не відносяться до його функціональних обов’язків?

Крім того, нам відомо, що відносно посадових осіб ТОВ „Сантанна” слідчим відділом управління по боротьбі з організованою злочинністю м. Києва порушено кримінальну справу № 18–00189 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах або організованою групою). Кримінальну справу порушено за заявами великої кількості фізичних осіб, які оплатили вартість квартир, але шахрайським шляхом були їх позбавлені. Вже з цього видно, що ми не єдині, хто постраждав від протиправної діяльності вказаного підприємства.

На сьогодні судові процеси стосовно власності на приміщення у будинку 4-д по вул. Андрющенка у м. Києві не закінчені. І ТОВ «Сантанна» вирішило нанести вирішальний удар.

В ніч з 26 на 27 жовтня було проведений озброєний розбійний напад на наших охоронників невстановленими особами, що прибули на двох автобусах, в касках, зі щитами, озброєні пістолетами з гумовими кулями та дубинками (таке озброєння заборонено для охоронних фірм).

В результаті нападу нашим охоронникам було нанесено фізичних травм, один з них у тяжкому стані зараз знаходиться у лікарні, а інші з різним ступенем травматичних ушкоджень були фізично усунені із будівлі на вулицю. На цей момент приміщення зайняті нападниками, входи до них забарикадовані.

Все це виходить за межі здорового глузду, і свідчить про повне свавілля.